Казка для дітей – День Святого Миколая!

Майже цілий рік усі ми – й дорослі, й малята – з нетерпінням очікуємо зимові свята. День Св. Миколая, Новий рік, Різдво, Водохреща та інші урочисті дні несуть із собою веселощі та розваги, ігри, співи, танці. З особ-ливим нетерпінням чекають діти 19 грудня, бо Свято Миколая пов’язане з подарунками, гарним настроєм, як це й буває на свято…

В Україні Святий Миколай завжди вважався покровителем і заступником усіх дітей. У цей день діти чекають його з нетерпінням: вони знають, що за їхню слухняність та працьовитість Святий Миколай принесе їм безліч подарунків та «миколайчики». Тож намагаються бути протягом усього року саме такими: не лінивими, доброзичливими, старанними.

І в ніч з 18-го на 19-е грудня Миколай покладе подарунки слухняним дітям під подушку або в черевик біля порога, чи в глиняний полумисок, який увечері перед сном діти ставлять на підвіконня. А неслухняним дітям Святий із натяком приносить різочки, які лишає в куточку.

Подарунки один для одного іноді готують і дорослі. Вони дарують їх тим, хто протягом року не скупився на добрі справи.

Історія бере свій початок ще сімнадцять віків тому. Єдиний син у заможних батьків-християн Ніколаус надумав відмовитись від світського життя і присвятити себе служінню Богові.

Одного разу молодий священик довідався, що його земляк — раніше багатій, але нині банкрут — з відчаю хоче віддати своїх трьох доньок в будинок розпусти. Там, на думку батька, вони бодай могли б заробити на життя. Отець Ніколаус вирішує зарадити сімейній трагедії. Вночі в дім доведеного до відчаю чоловіка через вікно він підкидає торбинку із золотом. Отримавши у чудесний спосіб гроші і, таким чином, вже маючи для старшої доньки придане, втішений батько видає її заміж. Історія повторюється тричі. І за третім разом врятованому від ганьби чоловікові вдається підгледіти, хто його таємний благодійник. В постаті щедрого нічного гостя він впізнає отця Ніколауса...

Згідно з розповіддю, поданою у «Житії святих», через певний час відомого благодійністю і вірністю Господові священика обирають єпископом Мірлікійським (від міста Мірра в провінції Лікія). В книзі говориться, що архієрей не лише допомагав бідним, хворим, декілька разів рятував несправедливо засуджених на смертну кару, але й чинив чудеса. За легендою, він був здатний молитвою вгамувати бурю на морі. Тож вважається покровителем мореплавців. Помер Святий приблизно в грудні 345 року, доживши лише до свого 65-річчя.

Грецькі календарі з IX століття згадують про відзначення Дня Святого Миколая. З Візантії культ поширився світом. А в середньовіччі у європейських країнах налічувалося до тисячі храмів цього Святого.

В українських землях вшановують Миколая від початку приходу сюди християнства. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі, жадані дарунки. І що характерно — саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належиться написати лист-прохання до Святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: чи то ангел, чи то яка пташка-невидимка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то Святий і так здогадається.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку Святий все ж покладе бодай цукерку чи мандаринку. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Хіба би не знала й не чула, що є така пісенька, якою можна заслужити милість Святого: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому Святий Миколай у всі часи помагай».

Навіть дорослі іноді «випрошують» невеличкий презент. Кому ж це не приємно?

І, звичайно, бажаними ласощами і подарунками для малечі стануть десерти з найсмачнішого морозива «Рудь». Взимку, коли батьки не дозволяють діткам їсти морозиво на вулиці, на святковому столі воно порадує всіх. Тож, смакуйте з задоволенням морозиво «Рудь»!

З Днем Святого Миколая! Щасливих Новорічних і Різдвяних свят!

Тортуфо — морозиво для принца?!
Це треба скуштувати!

Приготування морозива це справжнє таїнство. Рецепт деяких унікальних видів морозива ще й досі є таємницею шеф-кухарів відомих італійських ресторанів. Батьківщиною всесвітньо відомого морозива «Тортуфо» є італійське місто Піццо. Цей вид морозива був спеціально розроблений на честь візиту принца Савойського Умберто І в 1943 році. Сьогодні 15 ресторанів італійського містечка мають власну рецептуру «Тортуфо», яка зберігається як фамільний рецепт.
ТМ «Рудь» пропонує Вам скуштувати шедевр кулінарного мистецтва. Адже «Тортуфо» це десертне морозиво, яке складається з двох половинок: одна – виготовлена на основі перетертого фундука, а інша це смак оригінального морозива «Забайоне». Центром цієї смакової композиції є вишукана шоколадна полива.
Куштуйте та отримуйте насолоду!